Трудоресурсна безпека України: виклики і загрози забезпечення національної економіки персоналом в умовах суспільної нестабільності

Анотація

Вступ. Упродовж останніх десятиліть в Україні загострилася проблема відтворення населення і, як наслідок, погіршується трудоресурсна безпека. Чисельність економічно активного населення постійно скорочується, знижується рівень трудового потенціалу суспільства, скорочується людський капітал як основа формування персоналу організацій та підприємств.

Масштабна зовнішня трудова міграція є наслідком браку в Україні гідних умов праці, адже вона загрожує трудоресурсній безпеці держави, зумовлює «вимивання» інтелектуального потенціалу.

У постковідний період трудоресурсна ситуація може істотно впливати на процеси відбудови національної економіки, а в багатьох випадках навіть гальмувати прогрес розвитку. В умовах адміністративної децентралізації по закінченню пандемії зросте роль територіальних громад і центрів зайнятості населення у справі обліку, добору, розподілу і використання трудових ресурсів та запобігання безробіттю.

Мета статті. Деталізація проблем трудоресурсної безпеки України в умовах суспільної дестабілізації, що зумовить певні виклики та загрози у формуванні і використанні персоналу територіальних громад.

Результати дослідження. Аналіз даних про демографічну ситуацію в Україні, її тенденції, дослідження структури трудового потенціалу країни на макрорівні дозволив зробити певні висновки щодо викликів і загроз для трудоресурсної безпеки, яка в умовах COVID-19 ускладнилася. Передусім скорочення виробництва і, як наслідок, звільнення працівників.

У постковідний період трудоресурсна ситуація в країні буде визначальною з погляду забезпечення персоналом організацій та підприємств, які відновлюватимуть свою діяльність. Особливу роль мають відігравати органи місцевого самоврядування і центри зайнятості населення, які здійснюватимуть облік, розподіл і використання трудових ресурсів та запобігати виникненню безробіття.