ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНИ: ДОВОЄННІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПОТОЧНІ ЗМІНИ

Анотація

Вступ. З’ясовано, що у сучасному глобалізованому світі неможливо перебувати осторонь зовнішньоекономічних процесів, які суттєво впливають на стан національної економіки. Встановлено що глибина інтеграції зі світовими виробничо-збутовими мережами змінює рівень розвитку підприємницького середовища та структуру економіки. Досліджено міжнародну торговельну діяльність України впродовж 2018–2021 рр. та її поточний стан. Акцентовано, що вітчизняні компанії забезпечують інтеграцію з глобальними ланцюгами створення вартості. Однак значною проблемою досі є низький ступінь переробки експортоорієнтованих товарів. Відповідно дослідження сучасних тенденцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності України є актуальним для подолання сучасних викликів і визначення основних пріоритетів зростання.

Мета. Мета статті – дослідження обсягів і структури експортно-імпортних операцій та процесів зовнішньої торгівлі вітчизняної економіки в межах глобальних ланцюгів вартості (GVC).

Методи дослідження. Використано методи аналізу і синтезу, систематизації та узагальнення, абстрагування, відображення даних, формально-логічний.

Результати. Дослідження підтверджує позитивну динаміку зовнішньої торгівлі України впродовж 2018–2021 рр. Вітчизняні підприємства експортують переважно товари з низькою доданою вартістю та імпортують товари з високою доданою вартістю. Для розвитку економіки України потрібно забезпечити її успішну інтеграцію зі світовими виробничо-збутовими мережами. Це можливо за умови переходу від експорту сировинних ресурсів до збільшення обсягів і глибини їхньої переробки у національній економіці, подальшого експорту товарів з високою доданою вартістю.

Результати дослідження свідчать, що економічні відносини між Україною та торговельними партнерами сприяють значному зростанню зовнішньої торгівлі в межах глобальних ланцюгів вартості. Вітчизняні компанії долучаються до розвитку світових інтеграційних процесів переважно в секторах, що споживають продукцію сільського господарства, металургії та ІТ-послуги. Зокрема, сільськогосподарська та промислова продукція, що експортується з України, становить близько 40% від загального обсягу міжнародних продажів.

На фоні повномасштабного воєнного вторгнення росії негативною тенденцією є зменшення зовнішньоекономічного товарообороту України майже на 30% (експорт – на 35%, а імпорт – на 25%). Найбільше скорочення експорту відбулось у металургійній та хімічній промисловості. В експорті збільшилась частка продукції сільського господарства, а в імпорті – пального, обладнання та транспортних засобів.

Висновки. Визначено, що зовнішньоекономічна діяльність визначає ділову активність суб'єктів господарювання, їхню інтеграцію із системою міжнародних економічних зв’язків, створює суттєві передумови для трансформації національної економіки, покращення умов і рівня життя населення. У вітчизняному експорті переважає висока частка проміжних товарів, що використовуються як сировинний матеріал для виробництва інших кінцевих споживчих товарів. З огляду на це, доцільно стимулювати на внутрішньому ринку глибоку переробку сировини, готова продукція з якої може бути конкурентною на зовнішньому ринку. Лише за умов інтеграції України з глобальними та регіональними бізнес-сервісами у контексті глобальних ланцюгів вартості можливо забезпечити позитивні ефекти від зовнішньоекономічної діяльності. Основою успішної інтеграції з глобальними ланцюгами вартості є стимулювання розвитку міжнародної співпраці між підприємствами на глобальних бізнес-платформах, а також локальних інноваційних екосистем, які сприятимуть створенню інноваційних виробництв як за здійснення державного, так і приватного інвестування.