Ключові маркери складових економічної безпеки держави

Анотація

Вступ. У статті обґрунтовано та доведено об’єктивну необхідність формування системи векторів оцінювання економічної безпеки з урахуванням трансформаційних викликів сучасності; визначені тренди економічної безпеки та їхні ключові маркери, що відображають сучасні трансформаційні процеси, а саме: економічні, технологічні, тренди в галузі освіти, соціально-політичні, демографічні та екологічні. Запропоновані тренди економічної безпеки відповідають сучасним економічним реаліям та розвивають положення концепції національної економічної безпеки з урахуванням нових зовнішньоекономічних і внутрішніх економічних і соціально-політичних умов, викликів і загроз функціонуванню національного господарства.

Мета статті. Метою статті є обґрунтування трендів розвитку підходу до формування економічної безпеки держави та їх ключових маркерів, що відображають сучасні трансформаційні процеси, а саме: економічні, технологічні, тренди в галузі освіти, соціально-політичні, демографічні та екологічні.

Результат. В статті визначено, що протягом останнього десятиріччя активно розвивається та поширюється у застосуванні концепція ризик-орієнтованого підходу до формування системи економічної безпеки у тій чи іншій країні. В межах ризик-орієнтованого підходу оцінюють ризики та їх потенційні наслідки, будують системи протидії небезпеці саме та основі такого підходу. Особливістю ризик-орієнтованого підходу є те, що він враховує не тільки ймовірні загрози, але й здатність країни протидіяти таким загрозам, визначення її потенційної уразливості.

Доведено, що на сучасному етапі розвитку взаємозв’язки між національною безпекою та економікою зросли у міру збільшення глобалізації та економічної інтеграції за останні десятиліття. Для відкритих економік країн світу ці взаємозв’язки виявляються, як можливості та можливі загрози їх національній безпеці. Саме визначення «векторів ризиків» дозволяє виділити канали взаємодій між економічними факторами та національною безпекою.