ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК НАПРЯМ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Анотація

Вступ. У статті розкрито наукове бачення інвестиційної діяльності як напряму реалізації державної політики сталого розвитку.
Метою статті є обґрунтування розгляду інвестиційної діяльності і її активізації не тільки як об’єктів інвестиційної політики, а й політики сталого розвитку.
Методи дослідження: для доведення значущості, визначення місця і ролі інвестиційної діяльності у реалізації політики сталого розвитку використані системний підхід, статистичні методи, метод аналізу і синтезу.
Результати: розкрито зміст поняття «інвестиційна діяльність». Здійснено уточнення і обґрунтовано, що до мети інвестиційної діяльності, крім отримання комерційного і соціального ефекту, має бути включено екологічний ефект. Розкрито зміст компонентів сталого розвитку
суспільства. Вони представляють триєдину концепцію сталого еколого-соціально-економічного розвитку, реалізація якої вимагає чіткої політики і конкретних дій з боку держави як публічного
інституту, які спираються на принципи демократії, відкритості, громадської участі, економічної, соціальної і екологічної ефективності. Констатовано, що рух нашої держави по шляху стійкого розвитку закладено у Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020».
Стверджується, що вектори розвитку, безпеки, відповідальності і гордості, які визначає Стратегія сталого розвитку «Україна – 20202», вимагають здійснення інвестиційної діяльності та її активізації. Доведено, що необхідність розвитку організацій різних типів як елементів економіки України, виробництва ними якісних продукції і послуг змушує організації здійснювати пошук нових технологій управління, методів виробництва, нових продуктів. Інструментом такого розвитку є їхня інвестиційна політика й інвестиційна діяльність. Наголошено, що
інвестиційна політика організації повинна здійснюватися відповідно до інших видів державної політики (соціальної, екологічної, податкової, політики місцевого розвитку тощо), бути задокументованою, інформаційно доступною для інвесторів, адаптуватися до змін у зовнішньому середовищі (інституційних, інфраструктурних, інвестиційних тощо). Зазначено, що способом реалізації інвестицій в основний капітал організацій є реальні інвестиції, а їх формою, наприклад,
є екологічна модернізація виробництва, впровадження екологічних технологій. Резюмовано, що головним суб’єктом, який встановлює «правила гри» щодо інвестиційної діяльності, є держава.
Вона формує і реалізовує як інвестиційну, так і інші види політик (сталого розвитку для узгодження економічного, соціального й екологічного напрямів діяльності різних суб’єктів управління і регулювання; фінансово-бюджетну – для утворення справедливого податкового середовища; регіональну – для стимулювання розвитку регіонів і створення належних умов життєдіяльності населення; щодо регулювання підприємництва – для створення сприятливого
бізнес-середовища, стимулювання зростання бізнесу, технологічного розвитку виробництв).
Таким чином, інвестиційна діяльність і її активізація має бути результатом реалізації не тільки інвестиційної політики на різних рівнях, а й напрямом реалізації інших політик, зокрема політики сталого розвитку.