Генезис кластерної теорії в економічній науці

Андрій Карпенко, Юрій Гурбик, Наталя Карпенко

Анотація


Вступ. Сучасні посткоронавірусні умови розвитку економіки свідчать про те, що однією із стратегічних перспектив сталого розвитку регіонів України є подальше поширення прогресивного світового напрямку «Industry 4.0», в тому числі промислових кластерів. Саме кластери як нові форми просторової організації виробництва, що характеризуються потужними мобілізаційними можливостями та високою конкурентоспроможністю на світовому і національному ринках, визнаються важливими елементами розвитку регіональних інноваційних екосистем. Їм відводиться важлива роль у сприянні зрушенням та розвитку індустріальних парків. Відповідно кластерна проблематика є актуальною у всіх її виявах, у тому числі на рівні дослідження генезису кластерної теорії від її зародження до становлення сучасного («класичного») варіантах.

Мета. Здійснити аналіз генезису й еволюції теорії економічних кластерів від XVIII ст. (етап виникнення, пов’язаний з ідеями Й. Тюнена) до 90-х рр. XX ст. (поява сучасної кластерної теорії – М. Портер).

Методи дослідження. Застосовано історичний метод, логічно-абстрактний, методи аналізу і синтезу.

Результати. Акцентовано увагу, що поняття «кластер» властиве не лише економічній науці. Ґрунтовний аналіз наукових джерел дає підстави стверджувати, що перші розробки з кластерної теорії здійснили економісти різних напрямків і шкіл. Проте більшість дослідників вважає, що засновниками кластерної теорії є Й. Тюнен і А. Маршалл. У сучасному вигляді теорія кластерів почала формуватися у 80–90-х рр. XX ст. Родоначальником кластерної теорії вважається відомий американський науковець М. Портер. Виявлено, що М. Портер у своїх дослідженнях застосовує декілька підходів щодо трактування поняття «кластер» – географічний, мережевий, синергетичний тощо. Встановлено, що сутність та зміст кластерної теорії М. Портер розкриває через модель «Діамант», яка охоплює чотири взаємопов’язані компоненти: факторні умови; стан попиту; родинні та підтримуючи галузі (кластери); стратегія, структура та суперництво фірми. На розвиток промислових кластерів (за М. Портером) також суттєво впливають державний і приватний сектори, соціальна структура, ініціативи, пов’язані з діяльністю промислового кластера. Визначено переваги та недоліки кластерної теорії П. Портера і розроблено модель промислового кластера.

Висновки. Виконаний аналіз підтверджує, що кластерні ідеї серед вчених з’являються у всіх економічних напрямах і школах незалежно від історичного періоду їхнього існування. Переваги цієї форми об’єднання були відомі на початку ХХ ст. Встановлено, що засновник сучасної кластерної теорії М. Портер під час її створення на основі концепції конкурентних переваг генерував різні підходи та теоретичні надбання економічної наукової думки (насамперед просторові, інноваційні та мережеві наукові теорії). Виявлено, що важливим аспектом моделі промислового кластера М. Портера є синергетичний ефект, базуючись на якому промислові кластери через економічні способи (продуктивність, інноваційність, створення нового бізнесу) впливають на конкурентоспроможність, що в підсумку забезпечує розвиток економіки держави.


Ключові слова


кластер, кластерна теорія, інновації, синергетичний ефект, бізнес, локалізація, концентрація

Повний текст:

PDF

Посилання


Clark J. B. Marshall's Principles of Economics. Political Science Quarterly. 1891. Т. 6. №. 1. С. 126–151. URL: https://www.jstor.org/stable/pdf/2139233.pdf.

Регіональна економіка: підручник / за ред. проф. Є. П. Качана. Тернопіль, 2008. 800 с.

Васильченко А. О., Димченко О. В. Аналіз економічної думки в розрізі передумов розвитку кластерних формувань у працях зарубіжних вчених. Європейський вектор економічного розвитку. 2021. № 1 (30). С.6–15.

Панкова Л. І. Розвиток теорії регіональних кластерів у фундаментальних напрямах економічної думки. Причорноморські економічні студії. 2019. Вип. 48–1. С. 7–15.

Калашнікова Т. М. Надбання французької школи просторової економіки у контексті людського розвитку. Глобальні та національні проблеми економіки. 2015. Вип. 4. С. 3–9.

Федорова В. Г. Еволюція класичних теорій мережних і кластерних форм розміщення виробництва. Економіка і регіон. 2011. №. 2. С. 51–54.

Capello R. Location, regional growth and local development theories. Location, Regional Growth and Local Development Theories. 2011. С. 1–25.

Чухно А. А. Й. Шумпетер-засновник еволюційної економічної теорії. Науковий вісник Чернівецького університету. Економіка. 2011. №. 579–580. С. 3–10.

Карпенко А. В. Розвиток інтелектуальних активів людського потенціалу: теорія та практика: монографія. Запоріжжя: ФОП В. В. Мокшанов, 2018. 510 с.

Шевченко А. В. Теоретико-методологічні основи формування кластерної моделі розвитку в економіці. Ефективна економіка. 2014. № 12. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3662.

Porter M. E. On competition. Harvard Business Press, 2008. URL: http://ressources.aunege.fr/nuxeo/site/esupversions/ba0a40a7-4350-475d-a503-2475adcb9925/res/porter.pdf.

Porter M. The competitive advantage of nations. Harvard Business Review. March-April 1990. P. 73–91.




DOI: https://doi.org/10.35774/rarrpsu2021.26.004

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.