ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ В УМОВАХ ВІЙНИ

Анотація

Вступ. У статті наведені основні особливості управління персоналом в умовах війни. Адаптація життя до військового часу внесла свої корективи і у діяльність з управління персоналом. Трудові ресурси стали основним чинником виробництва. Перед суб'єктами господарювання постала нова проблема – збереження персоналу. Зовнішня та внутрішня міграція населення, мобілізація військовозобов'язаних осіб створили дефіцит персоналу. 

У діяльність управлінців із персоналу внесено певні корективи і зміни в трудовому законодавстві. Ці зміни «продиктовані» необхідністю адаптації соціально-трудових відносин до умов сьогодення. Основний акцент у змінах до трудового законодавства зроблено на обмеженні прав найманих працівників, що зумовлено військовим часом.

Наслідки військових дій вплинули також на організацію праці на підприємствах. Комендантська година, графіки подачі електроенергії, логістичний колапс змусили адаптувати діяльність підприємств. 

Для фахівців з управління персоналом збільшився обсяг роботи і в напрямку пошуку нових працівників. Це завдання ускладнилось міграцією населення та мобілізацією на військову службу.

Зазначені умови господарювання внесли також корективи в діяльність організації. Основними завданнями управлінців із персоналу визначено такі: збереження персоналу, його поповнення та розвиток.

Мета. Окреслення теоретико-методичних аспектів особливостей діяльності управлінців із персоналу в умовах військового стану та вироблення практичних рекомендацій щодо стабілізації діяльності підприємства.

В умовах масової міграції населення, внутрішнього переміщення, евакуації підприємств у відносно безпечні регіони питання збереження персоналу є основним. З огляду на зазначені вище сучасні явища й тенденції використання персоналу працівники управління персоналом розробляють заходи щодо його збереження. У цьому разі для працівників мають створюватися належні умови не лише для трудової діяльності, а й для забезпечення безпеки праці, прийнятних соціально-побутових умов, застосування різноманітних форм зайнятості та режимів праці й відпочинку, що дасть змогу функціонувати підприємству.

Питання поповнення та розвитку персоналу загострились у зв’язку з виникненням необхідності підготовки нових працівників до виконання трудових обов’язків. Така потреба може бути викликана звільненням працівників внаслідок їхньої міграції за кордон чи в інші регіони або евакуації підприємства в інший регіон країни. Працівники також можуть тимчасово припинити трудову діяльність у зв’язку з мобілізацією на військову службу. За цих умов постає потреба у пошуку нових працівників, рівень кваліфікації яких не завжди відповідає вимогам працедавця.