СИСТЕМАТИЗАЦІЯ МЕХАНІЗМІВ БЕНЧМАРКІНГУ ДЛЯ МІЖРІВНЕВОГО УПРАВЛІННЯ СТАЛИМ РОЗВИТКОМ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Анотація

АНОТАЦІЯ
Вступ. У статті досліджено механізми бенчмаркінгу як інструменту міжрівневого
управління сталим розвитком економічних систем різного рівня – від державної політики до
діяльності підприємств. Показано роль бенчмаркінгу у забезпеченні координації, аналітики та
впровадження кращих практик на макро-, мезо- та мікрорівнях.
Мета. Теоретико-методичне обґрунтування та систематизація механізмів бенчмаркінгу
для міжрівневого управління сталим розвитком економіки. Для досягнення мети поставлено
наступні завдання: охарактеризувати сучасні виклики сталого розвитку та їхній вплив на
економічні системи; проаналізувати стан і роль бенчмаркінгу на різних рівнях управління;
розробити класифікацію механізмів бенчмаркінгу з урахуванням рівнів, функцій, джерел порівняння
та об’єктів аналізу; визначити взаємозв’язок між застосуванням механізмів бенчмаркінгу та
досягненням економічної, соціальної та екологічної збалансованості; окреслити напрями
практичного використання класифікації.
Методи дослідження. Використано системний, порівняльний та структурнофункціональний аналіз, метод узагальнення, елементи моделювання для побудови багаторівневої
схеми управління. Застосовано міждисциплінарний підхід, що поєднує стратегічний менеджмент,
сталий розвиток та інституційний аналіз.
Результати. Розроблено класифікацію механізмів бенчмаркінгу з урахуванням рівнів
управління (макро-, мезо-, мікро-), функціонального призначення, джерел порівняння та об’єктів
аналізу. Встановлено, що на макрорівні бенчмаркінг виконує стратегічно-регуляторну функцію, на
мезорівні – координаційно-адаптаційну, а на мікрорівні – операційно-впроваджувальну. Визначено
ключові інструменти реалізації на кожному рівні: національні та регіональні стратегії, аналітичні
дашборди, ESG/CSR-звіти, KPI та цифрові платформи управління ефективністю. Запропонована
класифікація забезпечує системність міжрівневого управління, уніфікацію індикаторів та
ефективний трансфер кращих практик.
Висновки. Інтеграція механізмів бенчмаркінгу в управління сталим розвитком економічних
систем сприяє підвищенню ефективності стратегічного, тактичного та операційного управління,
узгодженню дій різних рівнів та адаптації міжнародних стандартів до локального контексту.
Практична реалізація класифікації дозволяє покращити моніторинг, оцінку результативності
ISSN 2522-185X Регіональні аспекти розвитку продуктивних сил України. 2026. Вип. 31
21
політик та впровадження принципів сталого розвитку в економіку України. Перспективи
подальших досліджень пов’язані з деталізацією типів механізмів для окремих секторів економіки
та інтеграцією їх у цифрові інформаційно-аналітичні платформи.
Ключові слова: бенчмаркінг, сталий розвиток, механізми управління, рівні управління,
класифікація, міжрівнева координація.
Формули: 0, рис.: 0, табл.: 2, бібл.: 12.
Svitlana KRAMARCHUK, Halyna BABIAK
SYSTEMATIZATION OF BENCHMARKING MECHANISMS FOR INTERLEVEL
GOVERNANCE OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF ECONOMIC SYSTEMS
ANNOTATION
Introduction. The article examines benchmarking mechanisms as a tool of interlevel governance
for the sustainable development of economic systems at different levels – from public policy to enterprise
activity. The role of benchmarking in ensuring coordination, analytical support, and the implementation of
best practices at the macro-, meso-, and micro-levels is demonstrated.
Goal. The study aims to provide a theoretical and methodological substantiation and
systematization of benchmarking mechanisms for interlevel governance of sustainable economic
development. To achieve this goal, the following objectives are set: to characterize contemporary
challenges of sustainable development and their impact on economic systems; to analyze the current state
and role of benchmarking at different governance levels; to develop a classification of benchmarking
mechanisms taking into account governance levels, functions, sources of comparison, and objects of
analysis; to determine the relationship between the application of benchmarking mechanisms and the
achievement of economic, social, and environmental balance; and to outline directions for the practical
application of the proposed classification.
Research methods. The study employs systemic, comparative, and structural-functional analysis,
the method of generalization, and elements of modeling to construct a multilevel governance framework.
An interdisciplinary approach is applied, integrating strategic management, sustainable development
theory, and institutional analysis.
The results. A classification of benchmarking mechanisms has been developed considering
governance levels (macro-, meso-, micro-), functional purpose, sources of comparison, and objects of
analysis. It is established that at the macro level benchmarking performs a strategic-regulatory function;
at the meso level, a coordination-adaptive function; and at the micro level, an operational-implementation
function. Key implementation instruments at each level are identified, including national and regional
strategies, analytical dashboards, ESG/CSR reports, KPIs, and digital performance management
platforms. The proposed classification ensures systemic interlevel governance, indicator harmonization,
and effective transfer of best practices.
Conclusions. The integration of benchmarking mechanisms into the governance of sustainable
development of economic systems enhances the effectiveness of strategic, tactical, and operational
management, facilitates coordination across governance levels, and supports the adaptation of
international standards to the local context. The practical implementation of the proposed classification
contributes to improving monitoring processes, policy performance evaluation, and the implementation of
sustainable development principles in Ukraine’s economy. Prospects for further research include detailing
specific types of mechanisms for particular economic sectors and integrating them into digital information
and analytical platforms.
Keywords: benchmarking, sustainable development, governance mechanisms, governance levels,
classification, interlevel coordination..
Formulas: 0, fig.: 0, tabl.: 2, bibl.: 12.