НЕОБХІДНІСТЬ І МОЖЛИВОСТІ ІНСТИТУЦІЙНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ВІДТВОРЕННЯ ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ В УМОВАХ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Анотація

Вступ. Із початку 90-х рр. ХХ ст. в Україні спостерігається погіршення демографічної ситуації. Постійне природне зменшення чисельності населення, наслідки пандемії, масове переміщення осіб унаслідок російської агресії спричинили скорочення зайнятості населення, підвищення безробіття, зниження рівня життя та зростання інфляційних процесів. Згадані процеси актуалізували проблему відтворення людських ресурсів, що передбачає необхідність реалізації заходів щодо припинення процесів зниження народжуваності та зростання смертності, особливо у сільських територіальних громадах. Реформа адміністративного устрою, що здійснюється з 2015 р. шляхом територіальної децентралізації, дала змогу проаналізувати процеси відтворення людських ресурсів на мікрорівні, дослідити тенденції природного, механічного й економічного руху мешканців села, оцінити сучасні можливості органів місцевого самоврядування, запобігти розвитку негативних процесів у відтворенні економічно активного населення.

Мета статті дослідити роль територіальної децентралізації у подоланні кризових явищ у відтворенні людських ресурсів України та висвітлити можливості органів місцевого самоврядування у запобіганні виникненню процесів депопуляції населення на прикладі сільських територіальних громад.

Методи дослідження: статистичний, соціологічний, графо-аналітичний, порівняльний, аналізу і синтезу.

Результати досліджень. Оцінено демографічну ситуацію у селах територіальних громад. Визначено тенденції природного і механічного руху сільського населення, з’ясовані основні проблеми формування людських ресурсів, зайнятості сільського населення, а також особливості створення сучасного ринку праці в умовах російської агресії та шляхи подолання безробіття у сільській місцевості.